MONO — це спроба знайти маркери спільної ідентичності на субконтиненті Центральна Європа, оголити зв’язки, які об’єднують кілька народів і завдяки яким вони ідентифікують себе як частини спільного. MONO досліджує ідентичність через культурний код, який визначає належність до спільної традиції на перетині кількох політичних кордонів. MONO дивиться за лаштунки теми самоідентифікації і заглядає за ширму геополітичної Європи.
Альманах містить шість інтерв’ю з Юрієм Андруховичам, Тарасом Прохаськом, Тарасом Возняком, Вірою Меньок, Андрієм Павлишиним та Андрієм Шкарб’юком. Це розмови про Станіслава Вінценза, Бруно Шульца і Зиґмунта Гаупта. Тож дослідженням культурного коду тут є дослідженням літературним.
MONO — це розмови з мислителями і перекладачами, будівничими мосту між кордонами буквального розуміння.
Розмови з авторами проведено окремо і незалежно. Не змовляючись, але перебуваючи у спільній тематичній капсулі, вони формують метатекст про Центральну Європу, Вінценза, Шульца та Гаупта. І хоч полінаціональні письменники — тема суперечлива, «MONO» пробує знайти точки перетину в цій площині — ми говоримо про міжкордонну літературу як ознаку спільного. Що у свою чергу є лише черговою метафорою умовності межі.
Автор та упорядник — Роман Малиновський.
Автори — Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Тарас Возняк, Віра Меньок, Андрій Павлишин, Андрій Шкарб’юк.
Редактор — Ярослав Довган.
Коректор — Мірек Боднар.
Художники — Сергій Радкевич та Олена Зень.
Дизайнер — Андрій Сакун.
Проєкт реалізовано в рамках стипендіальної програми міністра культури і національної спадщини Республіки Польща Gaude Polonia за підтримки ґрантової програми Urban Space 100, а також Івано-Франківської міської ради, ґрантової програми Малі Ґранти Теплого Міста та ґранту майстерні MiniZavod.
MONO — це спроба знайти маркери спільної ідентичності на субконтиненті Центральна Європа, оголити зв’язки, які об’єднують кілька народів і завдяки яким вони ідентифікують себе як частини спільного. MONO досліджує ідентичність через культурний код, який визначає належність до спільної традиції на перетині кількох політичних кордонів. MONO дивиться за лаштунки теми самоідентифікації і заглядає за ширму геополітичної Європи.
Альманах містить шість інтерв’ю з Юрієм Андруховичам, Тарасом Прохаськом, Тарасом Возняком, Вірою Меньок, Андрієм Павлишиним та Андрієм Шкарб’юком. Це розмови про Станіслава Вінценза, Бруно Шульца і Зиґмунта Гаупта. Тож дослідженням культурного коду тут є дослідженням літературним.
MONO — це розмови з мислителями і перекладачами, будівничими мосту між кордонами буквального розуміння.
Розмови з авторами проведено окремо і незалежно. Не змовляючись, але перебуваючи у спільній тематичній капсулі, вони формують метатекст про Центральну Європу, Вінценза, Шульца та Гаупта. І хоч полінаціональні письменники — тема суперечлива, «MONO» пробує знайти точки перетину в цій площині — ми говоримо про міжкордонну літературу як ознаку спільного. Що у свою чергу є лише черговою метафорою умовності межі.
Автор та упорядник — Роман Малиновський.
Автори — Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Тарас Возняк, Віра Меньок, Андрій Павлишин, Андрій Шкарб’юк.
Редактор — Ярослав Довган.
Коректор — Мірек Боднар.
Художники — Сергій Радкевич та Олена Зень.
Дизайнер — Андрій Сакун.
Проєкт реалізовано в рамках стипендіальної програми міністра культури і національної спадщини Республіки Польща Gaude Polonia за підтримки ґрантової програми Urban Space 100, а також Івано-Франківської міської ради, ґрантової програми Малі Ґранти Теплого Міста та ґранту майстерні MiniZavod.