“Ця книжка писалася доволі швидко цього дивного й загрозливого літа 2020 року, коли пандемія посадила нас на карантин, позбавивши звичного трибу життя. Та за цим швидким письмом криється довгий досвід. Книжка звучить як діалог, ба більше — як полілог. Авторки та автори, не домовляючись, полемізують одне з одним або продовжують думки одне одного. Голоси звучать подеколи оригінально й неповторно, а подеколи як відлуння інших голосів, як обертони мелодії єдиного наративу. Композиція збірки дуже проста та вкрай формальна. Авторки й автори розташувалися в абетковому порядку. Втім, цей формальний порядок несподівано зумовив єдність змісту”,— зазначив Вахтанґ Кебуладзе в передмові до збірки.
“Ця книжка писалася доволі швидко цього дивного й загрозливого літа 2020 року, коли пандемія посадила нас на карантин, позбавивши звичного трибу життя. Та за цим швидким письмом криється довгий досвід. Книжка звучить як діалог, ба більше — як полілог. Авторки та автори, не домовляючись, полемізують одне з одним або продовжують думки одне одного. Голоси звучать подеколи оригінально й неповторно, а подеколи як відлуння інших голосів, як обертони мелодії єдиного наративу. Композиція збірки дуже проста та вкрай формальна. Авторки й автори розташувалися в абетковому порядку. Втім, цей формальний порядок несподівано зумовив єдність змісту”,— зазначив Вахтанґ Кебуладзе в передмові до збірки.